Доброго вам дня! Сьогодні я хочу розповісти вам, як усі ці роки незалежності розкрадалася земля чиновниками, можновладцями, депутатами та кришувалася правоохоронцями. Для багатьох це не буде новиною, але для більшості населення це дуже широко розплющить очі. Але ціль цієї статті – відкрите звернення до правоохоронців та наших західних партнерів, які знаходяться в Україні та проводять багато різних досліджень і розслідувань, у тому числі й по корупції, багатству України, її надрам та землі.
Почну з того, що мені відомо про декілько основних схем викрадення, дерибану та передачі землі в (потрібні руки). Звичайно, їх набагато більше. За приклад візьмемо міста Бучанського району, такі як Буча, Ірпінь, Бородянка, Гостомель, Немішаєво, Коцюбинське та інші.
Почнемо з того часу, як в Україні почали розвиватися невеличкі міста та селища навколо Києва. Єдиної дати немає, бо в багатьох місцях (цікавість до землі) як до заробітку з’являлася по-різному. Великий бум пограбунку земель почався у 12–14 роках, потім перепродаж та привласнення того, що залишилося, у більш пізні роки. Але підробляючи документи, землю все одно намагалися вкрасти 12–15 роками, до введення електронних кадастрів і створення єдиного, який працює й на цей час – Кадастр земель України.
У таких містах, як Буча, Ірпінь, селище Гостомель та Коцюбинське, представники влади швидше зорієнтувалися, прорахували майбутнє стратегічне значення як міжнародних трас, так і наближення до столиці. Звичайно, у розрахунок йшли й природні ресурси регіону, такі як водойми, ліси, транспортні розв’язки.
Для того щоб приховати злочин масштабного деребану землі та щоб не бути схопленими на розкраданні, місцеві («князьки») на кожній сесії, голосуючи за десятки гектарів земель громади на своїх підсадних людей, обов’язково роздавали маленькі ділянки від 5–25 соток усім без виключення місцевим депутатам та родичам правоохоронців (як місцевим, так і Київським обласним). Таким чином унеможливлюючи притягнення їх до кримінальної відповідальності, як і («голосування за ці питання» – це колективне рішення депутатського корпусу), що робить насправді їх та правоохоронців СПІВУЧАСНИКАМИ ЗЛОЧИНУ!
Звичайно, у цій масштабній всеукраїнській схемі брали участь набагато більше державних структур та контролюючих органів, а також («чорних нотаріусів та реєстраторів»). Тут ми вам називаємо тільки основних учасників ОЗУ:
МЕРИ, СЕЛИЩНІ ГОЛОВИ, ЧАСТИНА ДЕПУТАТСЬКОГО КОРПУСУ (а саме голови земельних комісій та більшість членів цих постійних комісій),
ДЕРЖГЕОКАДАСТР, ДЕЯКІ ПРЕДСТАВНИКИ СБУ, ПОЛІЦІЇ, ПРОКУРАТУРИ ТА ДЕРЖАВНОЇ ОБЛАСНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ.
Багато з цих людей і досі очолюють міста та державні й правоохоронні органи як Бучанського району, так і області.
Схема друга.
У багатьох містах та селах Бучанського району після 15-19-х років відбулася зміна влади, прийшли мародери-підприємці — як депутатський корпус, так і керівництво міст. Але за рахунок того, що в таких містах, як Гостомель, Ірпінь, Буча, та декількох селищах, таких як Ворзель, залишився практично незмінний монархічний склад верхівки місцевого самоврядування. Бізнесмени при владі та нові-старі депутати почали робити аналіз земель, які ще не вкрадені та не розподілені, або роздані їхніми попередниками місцевим депутатам минулих скликань та їхнім родичам. Це робилося для того, щоб створити схему та умови розбудови міст, сіл та селищ, та залучення середнього і малого бізнесу в населені пункти.
Розширені можливості мародерів при владі ще додаткові ініціативи Кабміну, який зробив такі собі «князівства» — ОТГ — та передав повноваження на місця, зробивши на місцях у регіонах повний цикл оформлення та забудови вкрадених у громад земель. Це було відступлення.
Так ось, коли нові-старі депутати розібрали місця в постійних депутатських комісіях, вони взялися за аудит земель та аналіз ринку потреб — як сфери відпочинку, будівництва багатоквартирного житла, котеджних містечок, так і сфери обслуговування містян. Для цього вони зробили сховану від простих громадян України (які за Конституцією мають право на землю та інформацію) базу всіх кадастрів та вільних земельних ділянок, які ще не були розпайовані.
Далі схема виглядає так (візьмемо знову на прикладі міст Бородянка, Буча, Ірпінь, Гостомель та Коцюбинське). Коли з’являються представники бізнесу або переселенці з регіонів, де НАГАДАЮ: ХТО ЗАБУВ — 11 РОКІВ ЙДЕ ВІЙНА, у пошуках земель та місця під відкриття свого малого або середнього бізнесу (будівництво супермаркетів, висотної забудови, особистого будівництва та встановлення магазинів для сфери послуг), перше, що відбувається — вони звертаються або до верхівки місцевого самоврядування, або до представника депутатського корпусу, фракція якого займається бізнесом на землях громади.
Для цих підприємців знаходять підходящі для їхньої діяльності та побажань ділянки, та «спеціально навчені люди» зі складу земельної комісії (або долучені до цієї схеми) супроводжують створення повного пакету документів — починаючи з написання заяви від майбутнього власника або орендатора до всіх дозвільних документів, навіть беруть на себе відповідальність зробити правильне цільове призначення на землі, які сподобались покупцю.
Нагадаю, що звичайні люди та ветерани війни, коли пишуть заяви на землю (починаючи з 16-го року), не можуть бачити, де є вільні ділянки, який їхній статус та цільове призначення, або чи є біля цих ділянок мережі та «червоні лінії».
Після цього люди, які взяли на себе відповідальність у вирішенні питання передачі землі, як то кажуть, «під ключ», беруть передоплату, в яку входить: вартість послуг, підготовка ділянки та документів під неї, (витрати на просування питання на сесії) та ще декількох дрібних витрат. Після першого вдалого голосування на сесії за цікавлячу замовника ділянку, із замовника стягується повна плата (за домовленістю) за цю ділянку. І на другому засіданні сесії зі всіма підготовленими документами земля громади перекочовує в оренду або власність підприємця. Це і є другий етап корупційної схеми по розграбуванню земель громади!
Найбільш яскраві приклади такої схеми присутні в містах: Гостомель, Буча, Бородянка, Ірпінь, Немішаєво та Коцюбинське!
Тож, якщо ви не полінуєтесь і проведете власне розслідування, то зможете побачити, що в різні часи практично всі депутати (особливо родини депутатів земельних комісій та мерів) мають власні земельні ділянки, та більшість – не одну, й великі статки за рахунок продажу всіх цих земель, як раніше, так і зараз. Причому більша частина цих депутатів ніде не працює і не веде ніякої підприємницької діяльності.
Таким чином, колись вкрадена та розпродана за безцінь земля громад у Бучанському районі при розвитку місцевості стає «золотою» і дає їхнім («власникам») шахрайський прибуток більший, ніж біткоїни.
Андрей
👍✊