Реформування податкової системи у країнах, де глибоко вкоренилася системна корупція, є одним із найскладніших та суперечливих завдань державної політики. Будь-які зміни у сфері оподаткування безпосередньо торкаються інтересів тих, хто десятиліттями користувався слабкістю та вибірковістю системи. У таких умовах реформи перетворюються не на питання економічного регулювання, а на політико-соціальну битву за відновлення справедливості, прозорості та довіри громадян до держави.
Головна проблема полягає в тому, що корупція руйнує саму суть податкової системи – її справедливість та передбачуваність. Коли збирання податків залежить не від закону, а від особистих домовленостей, коли великий бізнес має «індульгенції», а малий та середній підприємець платить за всіх, будь-яка податкова реформа без політичної волі перетворюється на чергову імітацію. Тому перший та ключовий крок — не зміна ставок, а демонтаж корумпованих механізмів впливу всередині податкових та контролюючих органів.
Не менш важливим є принцип цифровізації. Автоматизація податкового адміністрування, прозорі бази даних, єдина електронна система обліку та контроль руху коштів значно скорочують людський фактор — отже, і простір для хабарів, маніпуляцій та «виключень». Приклад країн Східної Європи показує: впровадження електронного аудиту, онлайн-кас та автоматичного обміну даними з банками різко зменшило кількість «тіньових» схем та підвищило реальні податкові надходження.
Третій чинник – громадський контроль та політична відповідальність. Поки чиновники та депутати не несуть персональної відповідальності за корупційні схеми, жодні реформи не будуть стійкими. Громадські поради при податкових службах, незалежні аудитори, відкриті бюджети та публічна звітність — це інструменти, без яких не можна збудувати довіру між державою та бізнесом.
Крім усього цього, необхідне моральне перезавантаження суспільства. Там, де хабар сприймається як «нормальний спосіб вирішення питання», будь-яке реформування перетворюється на косметичний ремонт гнилого фундаменту. Отже, поряд з інституційними змінами має вестися просвітницька робота, яка формує культуру законослухняності та відповідальності.
Реформування податкової системи за умов системної корупції — це звичайний економічний процес, це боротьба за нову модель держави. Там, де податки починають сприйматися не як побор, а як внесок у загальний розвиток, де бізнесу вигідно бути прозорим, а чиновник не може використати владу для особистого збагачення, починається реальне оздоровлення країни.
Саме через податкову реформу проходить лінія поділу між старою, корумпованою системою та новим суспільством, заснованим на принципах справедливості, відповідальності та рівних правил для всіх.
Залишити коментар