Лукаві правила чемності голови Віталія Колісника

12 трав. 2019 р., 09:26:11

В рамках проведення журналістського розслідування діяльності Ганнівської громади, журналісти газети «Коло України» завітали сьогодні до стін сільської ради для передачі запитів про отримання інформації, а також, маючи на меті перевірити порядок прийому громадян та дізнатись на скільки правдоподібною є можливість звернення туди кожного пересічного громадянина. Адже, селяни неодноразово скаржились і продовжують скаржитись на неввічливе й безвідповідальне ставлення до себе у разі їхнього звернення до голови сільської ради Віталія Колісника та до її працівників при поданні заяв. Про те, що людина отак запросто може прийти і звернутись за допомогою з будь-якого питання годі й казати, адже розмова частіше за все завершується, так і не розпочавшись. Заяви на землю не приймають, а одразу, чомусь, відправляють до місцевого фермера Олександра Скічка, мовляв, якщо «пан» дозволить, тоді дамо, а якщо ні, то я не я і хата не моя.

Та зустріли нас добре й, майже, привітно, під прицілом відеокамер нахабство та небажання йти на зустріч раптом кудись поділися. Звичайно, перед реєстрацією документів, працівники зробили обовязковий дзвінок господарю, мабуть спитавши дозволу на спілкування з нами. Але ж таки прийняли, таки зціпивши зуби вислухали.

Також прийняли заяву на землю від місцевого мешканця, і, уявіть, навіть до «пана» за дозволом не відправили. Дивно, чому?

Щоправда, особисто з головою сільської ради, зустрітись так і не вдалося, мовляв дуже зайнятий справами, мабуть проблемами селян опікується. Хоча, однохвилинну зустріч він нам все ж таки подарував, перебігаючи через коридор надвір. Напевно, вирішив від гріха подалі, з нами не спілкуватися, адже палкий норов та роздратованість могли зіграти з ним злий жарт, та ще й «пан» наказав мовчати, а як відомо порушувати розпорядження «вищестоящого керівництва» до добра не доведе. Тому, вирішив голова не ризикувати, давши нам лише «дружню» пораду не знімати в сільраді, а знімати краще природу. Про здоров’я людей мабуть піклується. А що, природа, свіже повітря.. То ж, особисті статки, які набувались непосильною працею селян важливіші за демонстрування звичайних для нього припадків гніву. Спитаєте, чому звичайних? Слухайте далі.

голова сильрады

Влітку 2018 року діючий депутат Ганнівської громади Людмила Гаразда звернулась до голови Віталія Колісника з депутатським зверненням. Тоді такої прихильності з боку адміністрації установи вона, нажаль, не отримала, бо звертатись довелось аж тричі. Оббивання порогів сільради та не однократні спроби подати та відповідним чином зареєструвати запит потерпіли поразку, їй у грубій формі відмовили у прийнятті та реєстрації вищевказаного документа. Як саме це відбувалося слухайте самі.

Хто тебе прислав..скажи мені.. Рішення є на сайті сільської ради, заходьте откривайте.. Єсть, но там треба знать спеціальний доступ.. Хто хоче знать, той знає.. У нас єсть такі, хто сидить дома не в нашій громаді і багато хоче знать.. На сесії ви буваєте..на сесії ми ніхто нічого ні од кого не скриваємо.. Єсть сайт, ми за нього заплатили шість тисяч гривень..він оновлюється.. Ті, хто хоче поковирять, то таких людей багато..і багато є в Григоровці і багато є в Шишкіно і в нас є такі.. Ви седите на сесії ви все чуєте.. Там я не винуватий, що люди не інформовані, там є старости.. Я їм розказую, вони все знають..чого не йдуть вони до людей це не мої проблеми.. У нас в громаді питань нема ...

А з яких ти пір такою стала ... Бумаги не так й сильно достатньо ... Чого ж ви не можете зайти на сайт ... Там є публічні закупівлі, які ми проводимо, там вся інформація ... Єсть рішення, єсть публічні закупівлі, є тендерний комітет ...

серп и молот

Якби ми жили Григорівка і Ганнівка в громаді, то ми були б як вареник в маслі, але у нас є Шишкино ... Ну взяли ми їх в громаду, ми назад їх не одкинем ...но вони бідні як церковні миші ... Прийди і я тобі все розкажу ...бо на сайті образно ... Брехня вона була і буде ... ВСЕ ЖИТТЯ БУЛА БРЕХНЯ І БУДЕ ... БУЛА І БУДЕ ...Кому балакать ... ти ж депутат, іди до людей розкажи ... Я борюся з ними ... Так само в Григоровкє есть там такі грамотії, і сахно, і махно ...і чабан ... і таких дофіга ... язиком тіліпать вони вміють ... А Скічко….

А що Скічко, ми з вами й так все знаємо, на відміну від спеціального доступу до сайту сільради, який, судячи з усього, відомий лише голові Коліснику. А сам сайт, до речі, утримується за кошти громади. Та й взагалі, у голови в громаді питань нема, а Григорівка та бідне нікому не потрібне Шишкине це не його проблеми. А те, що в «його громаді» все добре, в цьому ніхто й не сумнівається. Але хіба це не одна обєднана територіальна громада? Хіба проблеми сіл, які входять до її складу не є спільними проблемами, якими повинен опікуватись голова?

Пішли до мене, я тобі зараз зареєструю. Сідай, слухай сюда, скажеш своїм браткам хай не умнічають ... Забулася ким ти була? ... Тебе і дома знайдуть ... Шо ти дуру клеїш ... Не пори мені тут ... Ти думаєш якщо будеш тут колотить, ти мені шось насолиш? ТИ СИДІЛА ГОД МОВЧКИ, ЛЮДИНОЙ БУЛА ... Сильно ділова стала, за жителів ти стала беспокоїться, аж бачу очерідь коло тебе стоїть, аж біжуть всі до тебе ... Роботу надо було робить правильно ... ти сама знаєш, шо не робила ... Викладай, я нічого не боюсь ... Не будем ми його реєструвать ... ТОГО ШО ЦЕ БРЄД СОБАЧИЙ ...  Нічого не реєструвати ... Ніхто нічого тобі писать не буде ...

Ну дуже вже влаштовує голову, коли люди мовчки терплять його витребеньки. Бо, говорячи словами самого пана Віталія, чому це він повинен засмічювати свою «світлу» голову цим «брєдом собачим», під яким він, власне кажучи, має на увазі думки людей, які колись, у далекому минулому, покладали на нього які не які надії.

Ми все дамо, одна тільки проблема, що ми не вспіваємо ... у мене не одна робота ... я маю право дати в паперовому вигляді чи в електронному, я хочу дать в паперовому ... Дороблю все і виставимо ... виставимо, все покажемо ... Ви не йдете на контакт, по хорошому не хочете ... Щас я не можу, бо мені надо срочно інформацію подать ... А де нові рішення, там тіки ті, шо повинні буть ...

Тож, ходила депутат, оббивала пороги й не лише сільської ради. Вирішила вона піти іншим шляхом і відправити листа поштою. Та що ви собі думаєте? Пошта, як виявилось, «брєд собачий» не відправляє. А як інакше, коли господар заборонив.

Тоді депутат Гаразда звернулась з заявою про скоєння злочину до прокуратури Кіровоградської області, яка перенаправила заяву за належністю до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області. І було їй щастя. Прийшов до неї правоохоронець, все вислухав, все записав та пообіцяв вжити відповідних заходів. І чекає депутат й по сьогоднішній день. А у відповідь тиша.

Кіровоградська обласна державна адміністрація, якій також було направлено звернення щодо порушення Ганнівським сільським головою вимог чинного законодавства України в частині надання відповідної інформації, побажала пані Людмилі успіхів та проінформувала щодо можливості вирішення спору у судовому порядку. Поки що ця історія не отримала відповідного продовження. Та далі буде.

Тож, слід задатися питанням, чи такого хамовитого і безпринципного голову сільської ради хотіли бачити на посаді і обирали селяни, хоча хто кого обирав та чи обирав взагалі це те ще питання, адже з одним кандидатом у списку вибір, погодьтеся, мяко кажучи, невеликий.

І загалом, хто є представником влади в селі, Ганнівська громада чи вельмишановний пан Олександр Скічко, який тримає у страху чи не все село, і руками голови Віталія Колісника та не без допомоги діючих, вже раніше згадуваних депутатів, розпоряджається землями як своїми власними, яких залишилось не так вже й багато. Мабуть, вирішив фермер, на досягнутому не зупинятись, й захопити не лише всі землі, а і подарувати собі все село. А голова Колісник, у свою чергу, всіляко цьому сприяє. Та чи для того він призначався, скоріш за все саме і тільки для цього.

Кількість коментів у цієї статті: 0

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.