Політичний ландшафт Луганщини міжпарламентського періоду 2019–2026 років вирізняється унікальною динамікою. Допоки загальнонаціональний тренд підкорювала віртуальна та медійна зацікавленість нових облич, на півночі та в промисловому центрі Донбасу спрацювала класична мережева мажоритарка. Головними дійовими особами цього процесу стали Сергій Шахов та сформована навколо нього група юристів і громадських діячів — Сергій Вельможний та Олександр Сухов.
«Трикутник» і північ Луганщини: розбудова регіонального плацдарму (2019)
Промислова агломерація Сєвєродонецьк — Лисичанськ — Рубіжне (знана як луганський «трикутник») разом із суміжними сільськими районами у 2019 році стала ареною жорсткої політичної боротьби.
Неформальний лідер руху Сергій Шахов, який вже мав досвід роботи у Верховній Раді та переміг у 114-му окрузі (Старобільськ), зробив ставку на розбудову власної мережі через благодійні структури («Фонд Сергія Шахова») та регіональний бренд партії «Наш край».
На парламентських виборах 2019 року ця стратегія дала абсолютний результат у ключових округах регіону:
107 округ (Лисичанськ): Перемогу здобув Олександр Сухов — колишній працівник прокуратури та керівник адвокатського об'єднання, який балотувався як радник «Фонду Сергія Шахова» та очолював міську організацію «Нашого краю».
112 округ (Рубіжне): Переміг Сергій Вельможний — юрист, соратник Шахова, який за аналогічною схемою спирався на місцеву осередкову мережу.
114 (Старобільськ): Переобрався сам Сергій Шахов.
Така суцільна присутність дозволила «Команді Шахова» повністю контролювати політичний порядок денний у «Трикутнику», що пізніше конвертувалося у вагомі фракції «Нашого краю» на місцевих виборах 2020 року в міських радах Лисичанська, Рубіжного та Сєвєродонецька.
Парламентський прагматизм: шлях до групи «Довіра»
Пройшовши до Верховної Ради у 2019 році як самовисуванці та члени партії «Наш край», мажоритарники з Луганщини опинилися перед регламентним бар'єром. Оскільки сама партія «Наш край» не подолала 5%-й бар'єр за списками, депутати зареєструвалися як позафракційні.
Аби отримати процедурні права повноцінної фракції (час для виступів, законодавчі ініціативи, місця в комітетах), у грудні 2019 року Шахов, Сухов та Вельможний увійшли до складу депутатської групи «Довіра», об'єднавшись із мажоритарниками з інших областей. При цьому вони зберегли партійні квитки «Нашого краю» та продовжували вести від його імені політичну діяльність на сході до 2022 року.
«Реальні справи» та низова лояльність: як «Наш край» працював у громадах
Секрет довготривалого високого рейтингу «Команди Шахова» та «Нашого краю» полягав у поєднанні владного ресурсу з яскравими соціальними та масовими заходами безпосередньо на вулицях міст.
Яскравим прикладом такої «польової» роботи стало святкування Дня захисту дітей 1 червня 2021 року в Рубіжному. Центральна площа перед Рубіжанською міською радою була вщент заповнена родинами з дітьми. Для мешканців створили масштабну інфраструктуру розваг та просвіти все було брендовано депутатською групи «Довіра», народні депутати змогли інтегрувати політику у позитивні емоції містян.
Маючи «свого» міського голову в Рубіжному (Сергія Хортіва) та більшість у міськраді, політсила робила ставка на роботу обличчям до обличчя, формуючи відчуття постійної присутності та вирішення поточних потреб мешканців.
Без ТСК у Верховній Раді щодо лісових пожеж (2020–2021) картинка буде неповною
Окрім святкових заходів, депутати від «Нашого краю» активно залучалися до кризових подій регіону. Масштабні лісові пожежі на Луганщині у 2020 році (Новоайдарський район, околиці Сєвєродонецька, Рубіжного, селища Смолянинове, Сиротине, Воронове), які забрали життя 11 людей та знищили сотні будинків, стали для народних обранців головним інституційним викликом.
У грудні 2020 року у Верховній Раді було створено Тимчасову слідчу комісію (ТСК) з питань розслідування причин пожеж та дій чиновників: Головою ТСК було обрано нардепа Руслана Горбенка («Слуга Народу», уродженець Луганська). Заступником голови ТСК став нардеп від 112-го округу (Рубіжне) Сергій Вельможний. До роботи комісії долучилися представники луганської групи (зокрема Олександр Сухов).
Робота в ТСК стала для нардепів майданчиком для жорсткої критики ДСНС та обласної адміністрації за неефективність і брак спецтехніки, а також інструментом для вибивання компенсацій постраждалим мешканцям із державного бюджету. Це зміцнило їхній статус «захисників інтересів території» у Київських кабінетах.
Юридична драма та саморозпуск «Нашого краю» (2024–2025)
Повномасштабне вторгнення РФ у 2022 році та окупація луганського «Трикутника» кардинально змінили контекст. Політичні сили з регіональним корінням опинилися під прицільним контролем держави.
1. Заборона Мін'юстом (Червень 2024): Міністерство юстиції ініціювало заборону «Нашого краю», вказуючи на поодинокі факти колабораціонізму серед місцевих депутатів партії на окупованих територіях (зокрема колишнього мера Рубіжного Сергія Хортова). Восьмий апеляційний суд задовольнив позов і заборонив партію.
2. Вердикт Верховного Суду (Липень 2025): Партійна верхівка оскаржила рішення. У липні 2025 року Касаційний адміністративний суд скасував заборону, визнавши, що поодинокі зради на місцях не доводять антиукраїнської діяльності партії як єдиної інституції.
3. Фінальний крок — саморозпуск (Серпень 2025): Попри юридичну реабілітацію, репутаційні втрати виявилися занадто високими. У серпні 2025 року керівництво «Нашого краю» оголосило про саморозпуск політсили, закриття осередків і передачу залишків майна та коштів на рахунки Збройних Сил України.
Міф про «хаби» та реальний стан роботи з виборцями після 2022 року
Після початку повномасштабного вторгнення, окупації регіону та оголошення в розшук Сергія Шахова, фактичне представництво групи в парламенті лягло на Сергія Вельможного та Олександра Сухова. Проте формат їхнього зв’язку з виборцями-ВПО кардинально змінився.
Аналіз практичної діяльності нардепів звелося майже на «ні»:
Відсутність власних хабів: Офіційних чи зареєстрованих під власною назвою мережевих «Гуманітарних хабів Сухова чи Вельможного» як окремих державних інституцій не існує. Уся підтримка ВПО Луганщини наразі здійснюється виключно через офіційні державні хаби Луганської обласної військової адміністрації (ЛОВА) та релоковані міські військові адміністрації (Сєвєродонецьку, Лисичанську, Рубіжанську).
Відсутність фізичних приймалень: З 2022 року ані Вельможний, ані Сухов не відкрили жодної нової фізичної громадської приймальні чи осередку для прийому переселенців у Києві чи інших регіонах України.
Відсутність публічних зустрічей: У відкритому доступі (медіа, соцмережі, звітність) відсутні відомості про проведення нардепами очних виїзних прийомів громадян або регулярних зустрічей із виборцями з Луганщини за період 2022–2026 років.
Трансформація у суто кабінетну парламентську роботу
Втративши фізичні виборчі округи та партійну структуру, депутати повністю зосередилися на роботі у Верховної Раді у складі групи «Довіра»:
· Сергій Вельможний зосередився на законотворчості у Комітеті ВРУ з питань правової політики, де виступав автором та співавтором численних ініціатив щодо судової системи, нотаріату та економічних питань.
· Олександр Сухов обмежився участю в сесійних голосуваннях Ради, утримуючись від публічної «польової» чи гуманітарної діяльності.
Все звелося до офіційні канали зв'язку
Оскільки фізичний прийом громадян нардепами не здійснюється, єдиним робочим інструментом для звернень залишаються офіційні парламентські канали та офіційні сторінки у Фейсбуці. Звісно електронна пошта: velmozhnyy@rada.gov.ua (С. Вельможний), sukhov@rada.gov.ua (О. Сухов). Та письмові звернення: 01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 5 (із зазначенням ПІБ народного депутата).
Історія «Команди Шахова» та «Нашого краю» на Луганщині — це повний цикл еволюції регіонального політичного проєкту: від масштабних міських свят у Рубіжному, захисту постраждалих від пожеж у ТСК ВРУ до повної втрати «земельного» зв'язку через війну та окупацію й остаточної трансформації у тихого кабінетного гравця парламентського кулуару.
Залишити коментар