Відкрите звернення до Президента України

11 sept. 2021 à 09:17:42

Після повернення Президента  України зі США (президент яких не приділив уваги процесу мирного врегулювання збройного конфлікту на Донбасі) в Україні піднялася хвиля торпедування Мінських домовленостей як єдиного існуючого реального плану повернення нині окупованих частин Донбасу до України.

На чолі цього процесу виступають радикально налаштовані проти мирного урегулювання політичні сили, готові відрізати Донбас від України, які останнім часом сіють розбрат та ненависть серед населення України до мешканців непідконтрольних частин Донецької та Луганської областей, звинувачуючи їх, нібито, у зрадництві України, хоча в антиукраїнських виступах, у тому числі із зброєю в руках, що призвели до сьогоденній ситуації, практично брали участь не більше 5% населення нині окупованих районів.

Призиви до керівництва України відкрито відмовитися від Мінських домовленостей ведуть Україну до загрози залишитися сам на сам з проблемою Донбасу, оскільки западні країни, зокрема, Німеччина і Франція, виступають виключно за мирне врегулювання проблеми на основі мінських домовленостей, відмова від яких прямо веде до зняття санкцій з Російської Федерації. При цьому Україні пропонують ввергнутися в пучину пошуків інших шляхів до миру, зокрема, шляхом реанімації так званого Будапештського меморандуму, який є повністю дискредитований подіями останніх років.

При цьому, радикальні сили, що виступають проти територіальної цілісності України, а от же, проти найголовнішого принципу патріотизму, долучаються до масових заходів відстоювання своєї антиукраїнської позиції, виводячи на вулиці тисячі своїх прибічників а то й спеціально залучених для пропагандистських цілей людей.

На жаль, прямого голосу сотень тисяч українців, особливо, жителів Донбасу по обидві боки лінії розділу, за припинення збройного конфлікту, за відновлення повноцінного життя на нині непідконтрольних територіях на основі Мінських домовленостей не чути, як з самих непідконтрольних територій, по зрозумілим причинам, так і з боку мешканців підконтрольної Україні частини Донбасу. Хоча частка людей, що виступають за мирний план врегулювання конфлікту постійно зростає, що доводять результати соціологічних опитувань.

При зважуванні рішень щодо Донбасу Президент України має враховувати наступні доводи.


1. Повноцінні Донецька та Луганська області, маючи Донбас, займаючи лише 8,8% території та маючи лише близько 16% населення України, виробляли  25,0% промислової та 8,0% сільськогосподарської продукції країни. Частка експорту продукції Донбасу у загальному обсязі експорту України становила до 27%. Реінтеграція повноцінного Донбасу в України знімає безліч проблем вуглепостачання на українські ТЕС, поєднує енергетичну систему і Укрзалізницю, відновлює виробниче співробітництво між Донбасом і всіма областями України, різко збільшує вантажні і пасажирські потоки для Укрзалізниці, а також загрузку Маріупольського та інших портів експортною продукцією.

2. Потрібно розвінчувати поширювану неправдиву інформацію про, нібито, повний розвал економіки непідконтрольних частин Донбасу, про, нібито, тяжку ношу, яку бере на себе держава стосовно фінансування цих територій. Але в умовах здійсненої реформи територіально-бюджетної децентралізації в Україні, у складі окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО) створюються територіальні громади, на тих же принципах самофінансування, що й такі ж територіальні громади по всій території України.

3. Необхідно також розвінчувати завищені вимоги до очікування результатів місцевих виборів, що мають бути проведені на території ОРДЛО, нібито, вони мають гарантувати прохід до органів місцевого  самоврядування представників українських партій. Але потрібно враховувати, що   на території Донецької і Луганської областей і раніш, до конфлікту, переважну більшість місць в органах місцевого самоврядування, а також у Верховній Раді завжди вигравала Партія регіонів, і лише невеличкий відсоток отримували інші партії, зокрема, БЮТ.

 4) Необхідно також уяснити, що проведення місцевих виборів в ОРДЛО за умовами Мінських домовленостей за формулою Штайнмайера не несе ніяких загроз для України, оскільки в разі порушення умов виборів і їхнього невизнання  з боку ОБСЄ о 20-й години дня їхнього проведення Україна може повернутися до стану сьогоднішнього статус-кво, що, зокрема, вона може здійснити і в будь-який інший момент зриву процесу мирного врегулювання з іншого боку.

Кількість коментів у цієї статті: 0

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.