Тіньовий картель евакуйованої Луганщини: як під патронатом Олексія Харченка ділили мільйони, ховали кримінал і торгували військовою бронею

Поки вся увага суспільства прикута до лінії фронту, в евакуйованих структурах Луганської обласної та Сєвєродонецької міської військових адміністрацій сформувалася замкнена фінансово-адміністративна система. Особи змінюються на посадах, але механізм залишається незмінним: освоєння бюджетних залишків окупованих громад, вимивання сотень мільйонів гривень через статусний капітал релокованих КП, захист токсичних кадрів минулих років і розподіл державних нагород та військової броні для «своїх».

Офіційні матеріали кримінальних проваджень Служби безпеки України, ухвали судів, рішення прокуратури та дані систем державних реєстрів розкривають структуру цієї кругової поруки. Її головні дійові особи — дніпровська ставлениця Альона Присяжна, нагороджена президентським орденом фінансистка Марина Багрінцева, «непохитна» розпорядниця будівельних бюджетів Людмила Діденко та голова Луганської ОВА Олексій Харченко, чиї розпорядження стали фундаментом для функціонування всієї вертикалі.

І. Альона Присяжна: «варяг» із Дніпра на чолі сєвєродонецької пустушки

У лютому 2025 року в комунальному секторі окупованого Сєвєродонецька з’явилося нове обличчя. Посаду директора КП «Сєвєродонецьке агентство інвестицій та розвитку» (код ЄДРПОУ 34306262) обійняла Присяжна Альона Вадимівна.

До цього призначення Присяжна не мала жодного стосунку до Луганщини. Її професійний шлях формувався виключно в Дніпрі:

• 2021–2024 роки — головний інспектор будівельного нагляду Управління ДІАМ у Дніпропетровській області;
• 2024 – лютий 2025 року — заступник начальника управління регіонального розвитку та будівництва – начальник відділу будівництва та промбудматеріалів Департаменту ЖКГ та будівництва Дніпропетровської ОДА.

26 лютого 2025 року Присяжна звільняється з Дніпропетровської ОДА і того ж дня подає декларацію кандидата на керівника сєвєродонецького КП. Її призначення в структуру тимчасово переміщеної Сєвєродонецької МВА відбулося в межах кадрового десанту команди Олексія Харченка.

Комунальне підприємство, яке в окупації мало б існувати хіба на папері, очолила чиновниця з будівельно-інспекційним бекграундом. Юридична адреса юрособи — зруйнований Сєвєродонецьк (вул. Миколи Амосова, 48), але фактичне «робоче місце» та база базувалися там, де живе і працює нова директорка — у Дніпрі та Києві.

ІІ. Схема «81 мільйон у статутний фонд і бронь під ключ»: десант СБУ в Дніпрі

Релоковане КП швидко змінило реальний профіль на КВЕД 81.10 («Комплексне обслуговування об'єктів»). Замість залучення інвестицій підприємство стало транзитним фінансовим шлюзом: Сєвєродонецька МВА накачала статутний капітал структури бюджетними коштами громади на суму понад 81 мільйон гривень (згідно з даними держреєстру, статутний капітал КП перевищив 188,9 млн грн). Коли до витрачання коштів виникли питання в ревізорів, підприємство почало винаймати за бюджетні кошти приватні адвокатські об'єднання через відкриті торги для «захисту інтересів посадових осіб під час обшуків».

Але ключова послуга підприємства лежала у площині мобілізаційного імунітету.

Як встановили слідчі СБУ в межах кримінального провадження № 22026051000000062 від 27.02.2026, у грудні 2025 року Альона Присяжна увійшла у змову з начальницею Фінансового управління Сєвєродонецької МВА Мариною Багрінцевою.

• Фіктивне працевлаштування: Наказом № 26-К від 02 грудня 2025 року рідного брата Багрінцевої призначили «робітником з комплексного обслуговування і ремонту будинків».
• Липова спеціалізація: За інструкцією працівник мав ремонтувати покрівлі, опалення, каналізацію та ліквідувати пошкодження від обстрілів. Натомість матеріалами оперативно-технічних заходів зафіксовано: чоловік постійно проживав у Києві та жодного дня не з'являвся на виробничих ділянках.
• Бронь для ухилянта: Чоловіка внесли до списків критичного персоналу з бронюванням спочатку до лютого 2026-го, а згодом — до 04 лютого 2027 року. Щоб прикрити його статус, посадовці приписали йому фіктивні завдання з «будівництва фортифікаційних споруд на території Донецької області».

Фінал для Присяжної: 10 вересня 2026 року СБУ вручила їй офіційну підозру за ч. 1 ст. 114-1 КК України (перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період).

Вже наступного дня, 11 вересня 2026 року, слідчий суддя Соборного районного суду м. Дніпра (справа № 201/13893/26, ухвала № 139993572) відправив Альону Присяжну під варту в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» із правом внесення застави у розмірі 199 680 грн.

ІІІ. Орден княгині Ольги під час злочину: кейс Марини Багрінцевої

Справжнім символом цинізму системи стала друга фігурантка справи — очільниця Фінансового управління Сєвєродонецької МВА Марина Багрінцева, якій 30 вересня 2026 року Луганська обласна прокуратура та СБУ офіційно висунули підозру як співучасниці за ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Таймлайн подій фіксує кричущу картину:

• Грудень 2025 року: Багрінцева та Присяжна домовляються про оформлення брата фінансистки на фіктивну посаду слюсаря-ремонтника задля уникнення мобілізації.
• 22 січня 2026 року: Президент України підписує Указ № 67/2026 про нагородження Марини Багрінцевої орденом княгині Ольги III ступеня — «за значний особистий внесок у державне будівництво та зміцнення обороноздатності».
• Лютий 2026 року: Спираючись на новий статус і зв'язки, підприємство підтверджує свою «критичну важливість», а брату продовжують бронь на рік уперед.

Нагородний лист і клопотання на орденоносицю готувалися в стінах Сєвєродонецької міської та районної ВА, після чого були офіційно затверджені особисто очільником Луганської ОВА Олексієм Харченком. Державну нагороду за «обороноздатність» посадовиця отримала в розпал реалізації схеми зриву мобілізаційних планів ЗСУ.

1. Роль Олексія Харченка: розпорядження як захисний щит

Зв'язок між Олексієм Харченком та функціонуванням комунального фіктивного підприємства Присяжної має документальне закріплення в судовій ухвалі у справі № 201/13893/26:

1. Розпорядження № 59 від 21 лютого 2025 року: Олексій Харченко особисто підписує розпорядження про визнання КП «Сєвєродонецьке агентство інвестицій та розвитку» критично важливим для функціонування економіки підприємством.
2. Розпорядження № 27 від 04 лютого 2026 року: Олексій Харченко повторно підтверджує цей статус, забезпечивши юридичну базу для того, щоб фіктивні робітники підприємства отримали відстрочки від мобілізації до лютого 2027 року.

Без підписів Харченка схема працевлаштування та незаконної броні для родичів Багрінцевої не могла б реалізуватися в правовому полі.

1. Подвійні стандарти ОВА: вигнання Кушелєвої vs абсолютний захист Діденко

Кадрова поведінка голови ОВА Харченка демонструє показову вибірковість.

Коли спалахнув скандал навколо розкрадання 3,21 млн грн на фіктивному медіатендері (закупівля UA-2026-03-13-012479-a за участі пулу підрядників ГО «Трибун», ГО «Сєвєродонецьк онлайн», ФОП Ликова та технічного учасника ГО «Вільний Схід») та отримання безповоротної субсидії 1,16 млн грн на житло сином Альбіни Кушелєвої, очільницю Департаменту інформполітики тихо «злили». Розпорядженням № 474 від 24 вересня 2026 року Кушелєву без пояснень вивели зі складу антикорупційної групи «Прозорість і підзвітність».

Але коли журналісти запитують Харченка про Людмилу Діденко, риторика очільника області кардинально змінюється.

Діденко — фігура фундаментальна:

• Роками очолювала будівельний департамент ОДА за часів Сергія Гайдая, підписавши 924 договори на 2,66 млрд грн.
• Фігурувала в кримінальних провадженнях ГСУ Нацполіції № 42020000000000340 (розпил коштів через ТОВ «Шахтобуріння» та безтоварні ланцюги ТОВ «Проксітехноторг» із підтвердженими судовими збитками державі) та № 42019130000000084 (оборудка на 30 млн грн через ПП «Строй-Клуб Плюс» та завищення цін на утепленні шкіл, справа № 428/12763/19).
• Замість відсторонення, розпорядженням Олексія Харченка № 110 від 27 березня 2026 року Департамент ЖКГ перетворюють на Управління з питань реінтеграції та відновлення, зливають його з Департаментом будівництва і віддають під одноосібний контроль Діденко.
• Саме Діденко довірили розпорядження 401,7 млн грн, вилученими у громади Лисичанська. За відповіддю Управління реінтеграції № 1410/02.01-16 від 22.09.2026, 127 наближеним особам (чиновникам, податківцям та медійникам) за закритим «Реєстром № 2» списали понад 1 млн грн кредитів кожному за рахунок бюджету.

На пряме публічне запитання ЗМІ щодо скандалів і кримінальних справ Діденко Харченко відкрито став на її захист:

«Питання дуже чутливе. Тут треба балансувати між справедливістю, духом права і буквою закону. Я не можу зловживати службовим становищем і звільняти там наліво й направо, за щучим велінням... тільки вирок суду робить людину винною. Статус підозрюваного можна отримати дуже легко через різні обставини, якісь конфліктні ситуації з правоохоронними органами. А довести вину набагато складніше...»

Чому Кушелєву позбавили статусу без вироку, а Діденко бережуть попри офіційні збитки в судовому реєстрі?

Тому що Людмила Діденко — головний оператор і підписант перерозподілу сотень мільйонів гривень, на яких тримається лояльність обласної верхівки. Її звільнення зруйнувало б усю конструкцію узгоджених списань і трансфертів.

Анатомія єдиного спрута­­­­­­

Кейс Альони Присяжної та Марини Багрінцевої — це не окремий інцидент низового хабарництва. Це прямий наслідок системи, вибудуваної керівництвом Луганської ОВА. В умовах повної відсутності контролю громади органи влади в евакуації перетворилися на закриті акціонерні товариства: тут купують ухвалення потрібних розпоряджень, виводять залишки міських бюджетів у статутні фонди підприємств-пустушок, забезпечують синекури родичам чиновників і прикривають давніх корупціонерів ширмою «презумпції невинуватості».

Цей масив доказів передається до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) для відкриття проваджень за статтями 191, 364 та 114-1 Кримінального кодексу України щодо всіх учасників владної вертикалі.