Попри відкрите судове провадження у справі № 160/34036/26 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді та суспільний резонанс навколо скандального розподілу коштів, Луганська обласна державна адміністрація (ОВА) разом із Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву (Держмолодьжитло) продовжують реалізацію схеми.
Оскільки суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову та зупиненні дії спірного Розпорядження № 452, черговий етап відбору переможців не зупинено. Механізм запущено на повну потужність, демонструючи повну беззахисність державних інтересів перед бюрократичним каткам.
- Провалений захист: чому суд не зупинив розподіл
Спроби заблокувати скандальний розподіл через заходи забезпечення позову натрапили на процесуальні бар'єри. Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою відмовив у зупиненні дії Розпорядження № 452 та забороні здійснювати перерахування коштів за «Реєстром № 2».
- Позиція суду: Суд зазначив, що зупинення нормативно-правового акта загальної дії як засіб забезпечення позову допускається лише у разі «очевидних ознак протиправності», які вимагають детального дослідження в ході судового розгляду по суті, а перевірка доводів виходить за межі забезпечення.
- Практичні наслідки: Відсутність судової заборони розв'язала руки розпорядникам коштів. Процедура відбору та підписання кредитних договорів триває, що створює ризик незворотних правових наслідків (перерахування бюджетних мільйонів на користь кінцевих бенефіціарів) до того моменту, як суд винесе рішення по суті.
- Хто насправді перемагає: бенефіціари з «порожніми кишенями» та елітними апетитами
Аналіз офіційних декларацій осіб, які проходять за списками отримувачів пільгових кредитів і субвенцій через Держмолодьжитло, розвінчує міф про соціальну спрямованість допомоги для знедолених переселенців.
Серед переможців та бенефіціарів фіксуються діючі посадовці та наближені до номенклатури особи:
- Чиновники та силовики як головні пільговики: Замість постраждалих від війни громадян із числа найбільш вразливих категорій ВПО, пільгові кредити зі списанням до 50–99% вартості житла за державний кошт отримують працівники апарату Луганської ОДА, податківці, співробітники Мін'юсту та Держаудитслужби.
- Майновий парадокс декларацій: У той час як реальні переселенці роками орендують житло без жодної підтримки, у деклараціях окремих «пільгових» переможців спостерігаються разючі контрасти: наявність елітного майна, дорогих автомобілів (наприклад, Tesla Model 3) або ж навпаки — показне декларування мінімальних заощаджень (в окремих випадках на рівні кількох сотень доларів), що формально підводить їх під критерії «малозабезпеченості» для отримання державних мільйонів.
- Неможливість зупинення: системний ризик для бюджету
Ситуація, що склалася навколо розподілу 1,5 млрд грн вільних залишків Луганщини та їхнього освоєння через кишенькові реєстри, демонструє кілька критичних системних проблем:
- Імітація прозорості: Використання сервісів на кшталт RandomPicker.com слугує лише технічною декорацією. Первинний фільтр — формування закритих списків кандидатів (Реєстри № 2, 3, 4, 5) — здійснюється чиновниками в ручному режимі.
- Точка неповернення: Фізичне перерахування коштів підрядникам чи продавцям нерухомості через Держмолодьжитло унеможливить їх повернення до державного чи місцевого бюджету навіть у разі задоволення позову судом у майбутньому.
- Корпоративний фонд замість допомоги ВПО: Житлові програми для переселенців де-факто перетворилися на внутрішній інструмент збагачення та утримання лояльності регіонального чиновницького апарату.
Конкурс триває, судова машина рухається повільно, а бюджетні мільйони освоюються тими, хто найменше потребує державної допомоги. Єдиним інструментом тиску залишається публічний розголос та жорсткий комплаенс-контроль за кожним прізвищем у фінальних списках переможців.
Залишити коментар