Коли в один день — 28 жовтня 2026 року — одразу три регіональні медіаресурси («ІРТА-ФАКС», sd.ua та «ТРИБУН») вибухають синхронними публікаціями з ідентичними тезами та спільним посиланням на матеріал Наталі Соколенко, у журналістиці це називається класичною операцією кризового піару на замовлення.
У матеріалах під гучними заголовками автори намагаються переконати читача, що судовий позов переселенця з Алчевська Сергія Стулова та французької правозахисної організації Association «DE L’AUTRE CÔTÉ DU DIALOGUE» у Дніпропетровському окружному адмінсуді (справа № 160/34036/26) — це мало не «диверсія проти багатодітних родин».
Але якщо зазирнути за лаштунки цієї медійної істерики та зіставити її з матеріалами кримінального провадження СБУ № 42026130000000016, стає зрозуміло: перед нами не турбота про людей, а злагоджена робота підгодованого медійного картелю. Того самого, який роками сидів на підрядах Департаменту інформаційної політики Луганської ОДА, задовольняючись 20% комісійних від «пиляння» бюджету, поки 80% готівкових відкатів у поштових коробках мандрували до кишень керівництва.
Сьогодні цей кримінальний хор отримав термінове завдання: відбілити скандальне Розпорядження № 452 від 16.09.2026, знецінити судовий позов та за будь-яку ціну вивести з-під удару НАБУ головного архітектора житлових списків — начальника Управління з питань реінтеграції та відновлення ОДА Людмилу Діденко.
Хто платить, той і замовляє «розслідування»: генезис медіапулу
Зв’язок між медіаресурсами, які кинулися захищати ОВА, та матеріалами кримінальних справ задокументований в ухвалах слідчих суддів Соборного районного суду м. Дніпра та Дніпровського апеляційного суду:
- ГО «Вільний Схід» та «ІРТА-ФАКС»:
Видавцем і номінальним бенефіціаром сайту «ІРТА-ФАКС» виступає Громадська організація «Вільний Схід» (код ЄДРПОУ 44726298). Згідно з судовими матеріалами (справа № 201/13681/26), директорка Департаменту Альбіна Кушелєва особисто залучила ГО «Вільний Схід» до сумнівного медіатендеру UA-2026-03-13-012479-a на суму 3,21 млн грн як «технічного учасника». Керівництву ГО було дано пряму вказівку не знижувати ціну під час аукціону, щоб забезпечити безперешкодну перемогу визначеному ФОП.
- ua та сітка каналів:
Саме через сайт sd.ua та пов'язані телеграм-канали списувалися кошти за укладеним договором № 7 від 03.04.2026. За даними слідства, кожна паркетна новина чи репост пресрелізів ОВА тамувалися за завищеним тарифом — 1 155 грн за публікацію, формуючи необхідну маржу для подальшого зняття готівки.
- «ТРИБУН» та «Реальна газета»:
Лояльність медійного пулу купувалася не лише контрактами. Як засвідчила офіційна відповідь Управління реінтеграції ОДА № 1410/02.01-16 від 22.09.2026, журналістка «Реальної газети» Яна Осадча раніше отримала безповоротне списання понад 1,1 млн грн пільгового житлового кредиту коштом вилучених залишків бюджету Лисичанська через непублічний «Реєстр № 2» Людмили Діденко.
Тепер, коли Альбіна Кушелєва перебуває під кримінальним провадженням за ч. 4 ст. 191 КК України (справа № 201/13583/26, застава 266 240 грн), а її заступник Андрій Зайцев дав викривальні свідчення про те, як 80% готівки пересилалося «Новою поштою» у посилках із речами, цей пул відпрацьовує завдання зі збереження всієї корупційної системи ОВА.
Операція «Громовідвід»: як рятують Людмилу Діденко
Головне завдання замовного медіахору — відвести увагу від очільниці Управління реінтеграції Людмили Діденко.
Саме через її підрозділ за закритими списками було списано 401,7 млн грн, вилучених у зруйнованої Лисичанської громади. Житлові компенсації до 99,5% без відкритих конкурсів отримали обрані посадовці ОВА, правоохоронці, податківці та рідний син Альбіни Кушелєвої — Артем.
Коли правозахисники вимагали надати поіменний перелік отримувачів («Додаток 2» до листа № 1410/02.01-16), керівництво області розгорнуло подвійну операцію прикриття:
- Синхронний саботаж: Луганська ОДА (лист № 04/3-43/957) та ДСФУ «Держмолодьжитло» (лист № 1977/005) в один день — 9 жовтня 2026 року — надіслали дзеркальні відписки про затягування розгляду запитів на 20 робочих днів, приховуючи прізвища бенефіціарів.
- Операція «Стрілочник»: Одночасно в анонімні канали вкинули інформацію про підозру ексзаступнику начальника управління будівництва Миколі Левченку за «службову недбалість» (ч. 2 ст. 367 КК України) на 28 млн грн через довоєнні підряди. Суспільству запропонували гучний заголовок про недбалість інженера, аби приховати умисне розкрадання 401,7 млн грн за ст. 191 КК України підслідності НАБУ. При цьому замовчується, що розпорядженням голови ОВА Олексія Харченка № 110 від 27.03.2026 Департамент будівництва було ліквідовано і повністю приєднано до Управління Людмили Діденко, яка й забрала весь баланс, борги та претензійну роботу.
Ручний фільтр: підставний кадровик Мельник
Поки суспільство відволікають Левченком, ОВА терміново «освоює» новий транш житлових грошей. Спочатку планувалося 350 млн грн, але 21 жовтня 2026 року Олексій Харченко своїм розпорядженням № 516 роздув цю суму до 500 мільйонів гривень.
Причина поспіху проста: згідно зі статтею 59 проєкту Державного бюджету на 2027 рік, усі невикористані залишки коштів спеціального фонду вилучаються державою на користь централізованих програм Мінрозвитку. Тому пів мільярда необхідно розподілити до 1 січня 2027 року.
Аби не допустити до коштів реальних переселенців, діє цинічний механізм ручного відбору:
- Заяви приймаються на незахищену електронну пошту zhytlo@loga.gov.ua.
- Сама Діденко підписи під відмовами не ставить. Усі «листи щастя» про викидання людей з черги підписує завідувач сектору кадрового та правового забезпечення Вадим Мельник.
- Офіційна підстава для відмови (документ від 07.10.2026):
«...у заяві не зазначено номер реєстру кандидатів. Згідно з абзацом восьмим підпункту 2 пункту 14 Порядку... кандидат не включається до реєстру кандидатів».
Це бюрократичний абсурд: людина подає заяву, щоб її включили до реєстру, але кадровик Мельник відмовляє їй тому, що вона не вказала номер реєстру, який ОДА ще навіть не створила!
Про що бреше медіапул: маніпуляція багатодітними та мовчання Мін'юсту
Синхронні опуси на «ІРТА-ФАКС», sd.ua та «ТРИБУН» побудовані на відвертих підмінах:
- Спекуляція багатодітними: Авторка Наталя Соколенко заявляє, що позов проти «Реєстру № 2» зупинить виплати багатодітним сім'ям (на яких у 2026 році виділили лише 39 млн грн). Вона свідомо «забуває», що у судовому позові № 160/34036/26 оскаржується процедура розподілу та вимагається розкриття того самого закритого списку 2025 року на 401,7 млн грн, за яким квартири списали чиновникам та прокурорам.
- Сегрегація переселенців: Захисники ОВА запевняють, що Розпорядження № 452 законне. Але факт залишається фактом: переселенці з Лисичанська, Сєвєродонецька, Попасної, Кремінної та Рубіжного (хвиля 2022 року) повністю позбавлені права на ці кошти! При тому, що гроші програми вилучені саме з бюджету Лисичанська.
- «Умивання рук» Мін'юстом: Пул подає лист Харківського міжрегіонального управління Мін'юсту від 06.10.2026 № 22798/25418/23/26/7 як доказ законності розпорядження. Насправді ж орган юстиції письмово підтвердив наявність інформації про списання 401,7 млн грн за закритим реєстром, але відмовився скасовувати реєстрацію, офіційно заявивши: перевірка списків конкретних отримувачів виходить за межі компетенції юстиції і є виключною прерогативою силовиків.
Фінал міфу: офіційне зізнання департаменту Мамедова
Поки журналісти з пулу Кушелєвої писали замовні статті, крапку у виправданнях поставила сама ОВА.
30 жовтня 2026 року в. о. директора Департаменту інформполітики Роман Мамедов надав офіційну відповідь № 04/3-43/1024 на інформаційний запит представника Association «DE L’AUTRE CÔTÉ DU DIALOGUE» Сергія Стулова.
У цьому документі чиновники офіційно розписалися:
- Робочий комп’ютер секретаря антикорупційної комісії Альбіни Кушелєвої вилучено слідчими СБУ як речовий доказ у кримінальній справі.
- Протоколи засідань за два роки нібито зникли разом із цим комп'ютером.
- Антикорупційна робоча група «Прозорість і підзвітність» за 3 роки не передала правоохоронцям жодного матеріалу, а 401,7 млн грн Діденко та 3,21 млн грн Кушелєвої взагалі «не перевіряла».
Проте разом із цією відпискою департамент передав офіційно завірені копії протоколів на 448 аркушах.
У другій частині розслідування ми розкриємо, як ці 448 сторінок викривають службовий підлог, спростовують брехню Мамедова про «зниклі архіви» та доводять системний саботаж перевірок із боку керівництва області.
Залишити коментар