Ранок біля ліцею зустрів не просто шумом, а канонадою петард, феєрверками та димом. В Україні, коли чуєш вибухи, інстинкти спрацьовують миттєво, а тут виявилося: це просто черговий день учнівського волевиявлення на французький манер.
Вирішивши, що бути пасивним спостерігачем уже нецікаво, я перекваліфікувався на польового репортера і пішов брати інтерв'ю у страйкарів. Французька ще не ідеальна, але фраза «Je veux comprendre qu'est-ce que c'est» спрацювала безвідмовно.
Перший же хлопець видав усю правду без купюр: ліцеїсти вимагають збільшити фінансування освіти, але до двіжу миттєво підтягнулися «ліві пасажири» не з нашого закладу, які притягли петарди просто заради фану — погриміти й підірвати все, що горить.
Дівчина з натовпу була більш політично підкованою: на мікрофон вона чітко видала базу, про яку пишуть у газетах — уроки з 8 до 18, жахлива система Parcoursup, холод у кабінетах і вчителі, яких вічно не вистачає.
Поки одні відстоювали права на комфортне майбутнє, а інші під шумок палили піротехніку, я зрозумів головне: французька школа вчить не боятися висловлювати свою думку. Навіть якщо цей протест нагадує суміш політичного мітингу з рок-концертом.
Далі фото з місця події
Залишити коментар