Нова посада – старі схеми: як екс депутат Безгін тисне на Раду заради узаконення «ручних» громад
Розслідування
старі схеми
/

Колишній народний депутат і автор скандальних законодавчих ініціатив Віталій Безгін, пересівши у нове крісло у виконавчій вертикалі, продовжує активно втручатися в роботу парламенту. Використовуючи посадовий статус і напрацьований вплив, він відкрито закликає чинних депутатів підтримати законопроєкт №14405 — документ, який під прикриттям «порятунку кворуму» остаточно перекреслює залишки місцевого самоврядування в Україні.

Лобізм із владних кабінетів

Коли колишній законодавець, отримавши посаду у владній ієрархії, починає активно диктувати Верховній Раді, за що голосувати — це перестає бути звичайною експертною дискусією. Це класичне використання адміністративного ресурсу. Законопроєкт №14405, поданий як відповідь на кризу повноважності рад, насправді створює зручний інструмент для Банкової та профільних чиновників, щоб підпорядкувати місцеві громади єдиній вертикалі.

Пастка для вільних громад: диктатура політичної меншості

Головна новація документа — зниження порогу повноважності ради до 50% від фактичного складу. На практиці це означає, що управління громадою переходить у ручний режим. Якщо з 22 обранців у раді залишилося 12, для ухвалення доленосних рішень — виділення землі, передачі комунального майна чи затвердження багатомільйонних бюджетів — вистачить голосів лише 6–7 осіб. Замість представницької демократії громади отримують ідеальне середовище для кулуарних змов. Місцевим елітам чи бізнесу більше не потрібно домовлятися з широким колом представників громади — достатньо «мотивувати» мікрогрупу депутатів, щоб провести будь-яке корупційне рішення під прикриттям легітимної сесії.

Розслідування
Анатомія популізму Максима Ткаченко: як обіцянки «власного житла» розбилися об юридичну реальність
популізм Ткаченка

Тема підтримки внутрішньо переміщених осіб та військовослужбовців давно перетворилася для частини провладних політиків на зручний майданчик для піару, де гучні гасла замінюють системну державну роботу.

Показовим прикладом цієї технології є діяльність народних депутатів від партії «Слуга Народу» Максима Ткаченка та Руслана Горбенка, які діють через бренд ГО «ВПО України».

Фасад та що за ним: гра в «захисників переселенців»

Перший рівень маніпуляції закладено в самій назві організації, ми про це вже писали . У публічному просторі її позиціонують як головний голос внутрішньо переміщених осіб.

Проте за даними державних реєстрів, офіційна юридична назва структури — ГО «ВОЛЯ, ПЕРЕМОГА, ОБ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ».

Стулов Сергій Aug 18, 2026, 1:49:01 PM
Нова посада – старі схеми: як екс депутат Безгін тисне на Раду заради узаконення «ручних» громад
Розслідування
старі схеми

Колишній народний депутат і автор скандальних законодавчих ініціатив Віталій Безгін, пересівши у нове крісло у виконавчій вертикалі, продовжує активно втручатися в роботу парламенту. Використовуючи посадовий статус і напрацьований вплив, він відкрито закликає чинних депутатів підтримати законопроєкт №14405 — документ, який під прикриттям «порятунку кворуму» остаточно перекреслює залишки місцевого самоврядування в Україні.

Лобізм із владних кабінетів

Коли колишній законодавець, отримавши посаду у владній ієрархії, починає активно диктувати Верховній Раді, за що голосувати — це перестає бути звичайною експертною дискусією. Це класичне використання адміністративного ресурсу. Законопроєкт №14405, поданий як відповідь на кризу повноважності рад, насправді створює зручний інструмент для Банкової та профільних чиновників, щоб підпорядкувати місцеві громади єдиній вертикалі.

Пастка для вільних громад: диктатура політичної меншості

Головна новація документа — зниження порогу повноважності ради до 50% від фактичного складу. На практиці це означає, що управління громадою переходить у ручний режим. Якщо з 22 обранців у раді залишилося 12, для ухвалення доленосних рішень — виділення землі, передачі комунального майна чи затвердження багатомільйонних бюджетів — вистачить голосів лише 6–7 осіб. Замість представницької демократії громади отримують ідеальне середовище для кулуарних змов. Місцевим елітам чи бізнесу більше не потрібно домовлятися з широким колом представників громади — достатньо «мотивувати» мікрогрупу депутатів, щоб провести будь-яке корупційне рішення під прикриттям легітимної сесії.