Анатомія популізму Максима Ткаченко: як обіцянки «власного житла» розбилися об юридичну реальність

18 серп. 2026 р., 11:47:58

Тема підтримки внутрішньо переміщених осіб та військовослужбовців давно перетворилася для частини провладних політиків на зручний майданчик для піару, де гучні гасла замінюють системну державну роботу.

Показовим прикладом цієї технології є діяльність народних депутатів від партії «Слуга Народу» Максима Ткаченка та Руслана Горбенка, які діють через бренд ГО «ВПО України».

Фасад та що за ним: гра в «захисників переселенців»

Перший рівень маніпуляції закладено в самій назві організації, ми про це вже писали . У публічному просторі її позиціонують як головний голос внутрішньо переміщених осіб.

Проте за даними державних реєстрів, офіційна юридична назва структури — ГО «ВОЛЯ, ПЕРЕМОГА, ОБ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ».


·        Штучно підібрана назва дозволяє створити впізнавану абревіатуру «ВПО».

·        Це дало політикам змогу розгорнути всеукраїнську мережу хабів і роздавати гуманітарну допомогу від імені громадських діячів, уникаючи прямої відповідальності за скорочення державних виплат та провали житлових програм.

«Будиночки в селі»: 500 мільйонів на красиві казки

Наприкінці 2024 та у 2025 році з телеекранів активно транслювали швидке розв'язання житлової кризи:

·        Пролобійовану правку до бюджету на 500 млн грн подавали як прорив.

·        Людям обіцяли купівлю будинків у селах по 120–300 тис. грн.

·        Заявлялося, що влітку 2026 року перші 2 000 родин уже святкуватимуть новосілля.

Зіткнення з реальністю та пошук винних

Коли терміни минули, а прикладів заселених родин так і не з'явилося, риторика різко змінилася:

·        «Несподівані» норми закону: Головною перешкодою раптом оголосили те, що куплені за субвенцію хати стають комунальною власністю громади, а переселенцям пропонують лише тимчасовий договір на 3 роки. Юристам і фахівцям бюджетного права ця норма була відома від самого початку — субвенції громадам апріорі не можуть перетворюватися на приватну власність громадян без спеціального закону.

·        Брак коштів і вічний «збір даних»: Провал програми почали списувати на дефіцит бюджету, паралельно звітуючи про «створення інтерактивних карт», що дозволяє нескінченно генерувати інфоприводи без реального результату.

Кабінетна математика Горбенка: «квартира за 20 місяців»

Апофеозом відриву депутатських розрахунків від життя стала нещодавня заява Руслана Горбенка про те, що кожен військовий нібито отримує по 120 тисяч гривень на місяць і може спокійно купити собі квартиру в Києві всього за 20 місяців служби (відклавши 2,4 млн грн).

Ця калькуляція повністю ігнорує фронтову дійсність:

·        Витрати на фронт: Левова частка бойових виплат іде на ремонт авто, закупівлю дронів, РЕБ-засобів, зв'язку, амуніції та медикаментів, які бійці купують за власний кошт.

·        Оренда й родини: Сім'ї захисників, багато з яких самі є переселенцями, змушені винаймати житло за ринковими цінами й забезпечувати базові потреби.

·        Ілюзія постійних виплат: Повні 120 тисяч виплачуються лише безпосередньо «на нулі». Під час ротацій, поранень чи лікування виплати скорочуються до базового мінімуму.

Замкнене коло політичного популізму

Схема працює за незмінним сценарієм:

Оголошується відірвана від реальності ініціатива (дешеве житло в селі або легка купівля квартир на бойові).

Збираються політичні дивіденди та увага аудиторії.

Провал виправдовують «бюрократією», «поганими законами» чи «неправильною поведінкою самих громадян».

Запускається черговий термін («житлові ваучери», нові пілоти) — і цикл починається спочатку

У підсумку сотні мільйонів гривень і реальні потреби людей залишаються лише інструментом для чергових заяв у телеефірах.

 

Кількість коментів у цієї статті: 0

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.